З міжнародним днем театру!

Найцікавіше завжди відбувається за кулісами – там, де все сховане подалі від очей глядачів. 

До міжнародного дня театру в унікальному фотопроєкті Анни Шейдеман привідкрито завісу навчального театру Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної, яким нині керує прима-балерина Катерина Кухар. 

На сцені ми бачимо казку, але якою ціною вона створюється й через які інтриги необхідно пройти, щоб вийти на світ софітів, знають лише справжні артисти.

Катерина Кухар: «Наша сцена навчального театру коледжу – перший крок до злетів багатьох артистів, тут кується їх характер, відточується майстерністьКоли я навчалась, сюди приходили відточувати техніку: tours piqué по колу, pirouettes, 32 tours fouettés. Тут майбутні артисти вчаться дивитись своїм страхам в очі… Тут хтось падає й встає продовжити свій шлях, а хтось отримує перший урок дисциплінованості й розуміння того, що права на помилку немає. Особливо немає під час державного іспиту, що проходить також на сцені навчального театру на який приходять всі. Пам’ятаю як Тетяна Таякіна змусила мене крутити 64 tours fouettés en face та по діагоналі, додавши мені особистого челенджу до державного іспиту.

Я перестрибувала через клас, закінчувала екстерном й мала доказати, що цього гідна. Права на помилку не було. Іншого шансу не було. Конкуренція була неймовірна, адже це перепустка у майбутньому на роботу в театрі. Ми конкурували, хто довше стоїть на балансі та вище підніме ногу в écarté чи arabesque, хто більше зробить tours fouettés. Як раз у навчальному театрі відбуваються й всі емоційні сплески.

Наша сцена навчального театру, як й головні театри країни, мають свої гримерні, глядацьку залу та оркестрову яму».

Студентка IV курсу Дарʼя Лебідь:

«Сцена – це мій простір свободи.

Кожного разу коли я стою за кулісами нашого навчального театру, мені здається, що весь світ ніби завмирає. У цей момент у мені переплітаються сотні емоцій: хвилювання, передчуття, радість, легкий страх. Але в момент виходу на сцену всі тривожності ніби зникають.

Світло софітів засліплює, але я знаю: варто лише зробити перший крок на сцену — і тіло саме згадає все.

У ці миті я забуваю про все: про довгі репетиції, про втому, про страх помилки. Є тільки ритм, сцена і я. Тут, на нашій сцені, я по-справжньому вільна».

Фотограф : Анна Шайдеманн

Стиліст: Анна Єгорова

Мейкап: Настя Хоружа та Юлія Кліом 

Одяг на Катерині Кухар: The COAT by Katya Silchenko