Натисніть Enter для пошуку

Preloader
Офіційний сайт
Міністерство культури України
Київський державний фаховий хореографічний коледж імені Тетяни Таякіної

13.08.2024

«Врятувати балет: залаштунки Київського державного хореографічного коледжу»

Катерина Кухар 4 роки керує Київським державним фаховим хореографічним коледжем. Саме на цей час припали: карантин, війна та капітальний ремонт навчального закладу. Щоб привернути увагу до потреби в коштах для ремонту, прима-балерина продовжує свою благодійну ініціативу «Майбутнє українського балету» з майстер-класами і презентує фотопроєкт Валентини Малильо про людей, які готові об’єднатись задля спільної мети.

Про благодійність із середини

Катерина Кухар: Мені завжди було легко віддавати та дарувати людям щось, але важко просити. Я ніколи нічого ні в кого не просила, це не в моєму характері. Тому благодійні майстер-класи — той варіант, коли відбувається органічний обмін. Ти навчаєш знанням та вмінням майбутнє покоління, передаєш ті важливі речі, які допоможуть дітям у майбутньому стати більш впевненими на сцені, навченими. Натомість твоя праця допомагає цеглинку за цеглинкою реконструювати наш навчальний заклад, щоб дітям, що тут навчаються та живуть, було тепло, затишно та комфортно.

Усі отримані кошти від благодійних інтенсивів передають на ремонтні роботи. Завдяки минулим майстер-класам нам вдалося зібрати трохи більш як 400 тисяч гривень, які пішли на утеплення стін кампусу. І ми будемо продовжувати в цьому напрямку працювати.

За роки війни ще раз впевнилася: наша культура потрібна тільки нам. Зараз міжнародні фонди не готові фінансувати проєкти, коли незрозуміло, що з цими стінами буде далі.

Але є небайдужі українці, які розуміють, що ця допомога не для стін — вона сотням дітей, які залишилися в Україні й навчаються балетному мистецтву.

Для мене було приємно, коли свою руку допомоги простягнув Вадим Келлер і звернувся до своєї аудиторії, щоб допомогти зібрати кошти на утеплення стін. Він допоміг повірити в те, що справу можна рушити з місця. Я була приємно здивована, коли за нашим зверненням Олександр Крошка допоміг облаштувати укриття для учнів та студентів. Він просто як справжній чоловік запитав: «Що нагально потрібно дітям?» — і в короткі терміни розв’язав важливе питання.

Незважаючи на час, намагаємось усіма зусиллями не зупинятися й продовжувати ремонтні роботи в гуртожитку коледжу.

Але, на жаль, із початком повномасштабного вторгнення рухаємося ми в цьому питанні не маленькими кроками, а ліліпутськими. Звичайно, хотілося б, щоб все було швидше, але навіть це — краще, ніж просто стояти на місці. Ми об’єднанні з колегами й намагаємося робити максимум для наших учнів та студентів, для майбутнього українського мистецтва, для нашої балетної школи.

Про те, хто сьогодні готовий допомагати

Будучи в балеті з 5 років, я знаю абсолютно всіх, хто чому може навчити. Ми запрошуємо найкращих, не просто артистів, а тих у кого відкрите серце і хто готовий зробити щось для когось.

Люди, які проводять абсолютно на благодійній основі майстер-класи, передають свої знання, — практики з великим сценічним досвідом, не тільки Національної опери України, а й солісти міжнародної сцени.

Я кожному вдячна за їхній час та велике серце: прем’єру балету багатьох європейських театрів Олександрові Жембровському, прем’єрам балету Національної опери України Ярославові Ткачуку, Микиті Сухорукову, провідній солістці English national ballet Катерині Ханюковій, примі-балерині литовського національного балету Олесі Шайтановій, прем’єру словацького театру Олексію Суханову, народному артисту України Сергію Бондуру, провідній солістці Юлії Кулік, прем’єрам Національної опери України Максиму Чепику та Анні Дорош, примі-балерині Ользі Кіфяк, провідній солістці Ірині Борисовій й ще багатьом артистам та викладачам коледжу.

Уже невдовзі, у серпні, до дітей прийде неймовірна прима-балерина Національної опери України Катерина Алаєва, екс-соліст Національної опери Олексій Коваленко і наші прекрасні викладачі Крістіна Морозова та Анастасія Ващенко.

До нас на інтенсив приходять діти з різних хореографічних шкіл, ансамблів, приїздять з усіх регіонів України, вони хочуть розвиватись. І ми даємо їм методичні рекомендації, підтягуємо їхні навички. На майстер-класи приїжджають викладачі хореографії з різних регіонів, «нотують» наші уроки.

Тому що насамперед балет — це академізм, чистота виконання. Це так само важливо, як письменнику вміти використовувати різні художні прийоми та чисто писати. Тільки в балеті своя мова.

Про допомогу міжнародних фондів та компаній

Ольга Морозенко: З досвіду комунікації з більше ніж десятками міжнародних фондів за останні два роки, ми розуміємо, що наразі пріоритетом для багатьох із них є відбудова навчальних закладів України, які постраждали від війни, і вся їхня увага зосереджена саме на цьому.

Наразі знаходити партнерів та допомогу в цьому — великий виклик для нас.

Проте завдяки нашій співпраці та налагодженим партнерствам з українськими та міжнародними меценатами нам все ж таки вдалося організувати декілька ініціатив для підтримки учнів і студентів коледжу.

Наприклад, 2022 року ми створили балетні табори для дітей у Братиславі, де за два місяці прийняли понад 80 дітей. Це стало можливим завдяки підтримці Міністерства культури Словаччини, що допомогли з проживанням дітей, а також завдяки фінансовій допомозі приватних компаній, які надали фінансову допомогу на харчування дітей у балетному таборі. Ведучи з ними переговори, я бачила їхнє щире бажання допомогти.

Крім того, нас системно підтримують небайдужі організації та меценати, які допомагають дітям та студентам коледжу брати участь у міжнародних конкурсах та представляти на них Україну. Також важливо зазначити фонд «Даян Фемелі Фундейшн», який надає фінансову підтримку у форматі стипендій хлопцям, які навчаються балету в коледжі.

Це допомагає нам залучати більше молодих талантів саме серед хлопців, популяризувати балет серед них і вирівнювати гендерний баланс, бо зараз в балеті переважають дівчата.

Цей досвід доводить, що для ефективної допомоги важливо обʼєднувати зусилля кожної зі сторін — держави, НГО, меценатів, бізнесу тощо. Разом ми зможемо досягнути нашої спільної мети — дати майбутнє молодому поколінню артистів балету, які зможуть збагатити та урізноманітнити світову культуру новими сенсами.

Про участь у благодійних майстер-класах

Найперше, я щиро люблю балет. Люблю передавати майбутньому поколінню знання та досвід, які мені вдалось отримати за багато років роботи в Національній опері та протягом гастролей по всьому світу. Моє головне завдання — не тільки надихати і мотивувати наших учнів і студентів, давати їм нові знання та відкривати перед ними світ балету, а й разом із ними розвивати український балет. Це є моєю місією та невіддільною частиною мого життя.

Я намагаюсь брати участь у більшості активностей для учнів та студентів, і планую робити це надалі, щоб нам вдалось якнайшвидше залучити допомогу на відновлення кампусу. Зараз це надважливо, адже до нас приїжджають навчатись діти з різних регіонів, які пережили багато випробувань. І наша мета — забезпечити їм комфортні та зручні умови проживання.

Про те, що допомагати — це просто й може кожен

Катерина Діденко: Коли мені запропонували взяти участь у благодійних майстер-класах, я ні хвилини не вагалась й відразу погодилась заради наших дітей й нашого майбутнього. Допомагати просто, кожна людина може чимось допомогти у своїй сфері. По-перше, мені приємно бути причетною до добрих справ й допомагати іншим, по-друге, цікаво спостерігати, як протягом року змінюються діти.

Я завжди готуюся до цих інтенсивів і продумую, що для якого віку треба дати: стрибки, повороти, техніку пуантів тощо.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, моєму сину був всього один рік, я вирішила вивезти його до Німеччини. Оскільки перебувала в тому регіоні, де колись навчалась, звичайно, відвідала свою балетну школу в Штутгарті. Директор запропонував мені, пройти практику викладача. Я скористалась цією можливістю — отримувати знання у найкращій балетній школі Німеччини, і вже не як студент, а як викладач. Це просто мрія. Саме тоді в мені раптом щось прокинулось — лінія педагогіки мене дуже зацікавила.

Коли я викладаю дітям, мене охоплюють позитивні й теплі відчуття. Діти надихають. Попри війну, повітряні тривоги, вони бажають чогось досягти й чомусь новому навчитись, і саме це мене мотивує та запалює. Я хочу, щоб вони так само мали можливість стати гарними фахівцями у своїй професії.

 

https://jetsetter.ua/vryatuvaty-balet-zalashtunky-kyyivskogo-derzhavnogo-horeografichnogo-koledzhu/